Консультація 23.11.21

Особливості обліку договору відступлення права вимоги, у разі коли підприємство виступає вторинним кредитором

240421

Підстави заміни кредитора у зобов’язанні, зокрема відступленням права вимоги, наведені у ст.512-519 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ). Наведені норми ЦКУ не містять будь-яких вимог, щодо порядку відшкодування первісному кредитору відступлених прав, а тому наведені у Вашому договорі умови сплати первісному кредиторові лише після розрахунку з боржником не суперечать діючому законодавству.

Щодо податкового та бухгалтерського обліку операцій з відступлення прав вимоги:

Відповідно до п.п. 134.1.1 Податкового Кодексу України (далі ПКУ) об’єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Розділом ІІІ Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування у разі здійснення операцій уступки прав вимоги.

Не заперечують проти цього і фахівці фіскальної служби (листи ДФСУ від 29.06.2016 р. № 14136/6/99-99-15-02-02-15, від 15.07.2016 р.. № 15298/6/99-99-15-03-02-15, від  12.07.2016 р. № 7333/Т/99-99-15-02-02-14).

Отже, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Якщо за договорами уступки прав вимоги уступається грошова заборгованість, то така заборгованість класифікується в обліку як фінансовий актив. Так, у відповідності до п.4 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти» фінансові активи це зокрема, контракт, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства. В п.6 П(С)БО 13 дебіторська заборгованість, яка не призначена для перепродажу включається до складу фінансових активів.

Відповідно до п.29 П(С)БО 13 фінансові інструменти первісно оцінюють та відображають за їх фактичною собівартістю, яка складається зокрема із витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням фінансового інструмента .

На кожну наступну дату фінансовий актив, не призначений для продажу необхідно відображати за амортизованою собівартістю (п.31 П(С)БО13). За цим методом обліку балансова вартість активу на кожну звітну дату повинна переглядатися щодо можливості зменшення корисності, а сума дисконту по грошовій дебіторській заборгованості підлягає амортизації за методом ефективної ставки відсотка.,але яким саме чином необхідно застосовувати цей метод відносно дебіторської заборгованості в стандарті не вказано. До дебіторської заборгованості, отриманої за договорами уступки прав вимоги, застосувати цей метод вкрай важко, оскільки він передбачає нарахування процентних доходів за надані послуги, що за договорами уступки як правило не відбувається. У зв’язку із цим на практиці цей метод не застосовують.

П(С)БО13 як базовий варіант обліку фінансових активів пропонує використовувати метод справедливої вартості. Враховуючи вимоги міжнародного стандарту МСФЗ 9, а саме параграфу 4.1.2 стосовно того що вищий управлінський персонал суб’єкту господарювання оцінює в якій моделі бізнесу буде використовуватися конкретний фінансовий актив, в наказі про облікову політику можна закріпити наступне:

«Підприємство використовує для обліку дебіторської заборгованості, отриманої за договорами уступки прав вимоги, метод справедливої вартості, оскільки на підставі обґрунтованого судження керівництва, підприємство не використовує модель бізнесу, мета якого – збір контрактних грошових потоків. В зв’язку із цим, керуючись параграфом 4.1.2 та 4.1.1 МСФЗ 9 та ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підприємство використовує для обліку такої заборгованості метод справедливої вартості».

При вибранні такого підходу дисконт (премію) можна буде відображати в момент відображення доходу від операцій з відступленими правами вимоги. В такому випадку будуть задіяні рахунки інших операційних доходів (субрахунок 719 – уразі погашення заборгованості в сумі більшій ніж собівартість фінансового активу) або інших операцій витрат (субрахунок 949 у разі погашення заборгованості у сумі меншій ніж собівартість фінансового активу).

Відносно ПДВ фахівці фіскальної служби вважають , що операція з відступлення прав вимоги відповідає вимогам операцій з торгівля борговими зобов’язаннями і з цих підстав така операція звільняється від оподаткування ПДВ, відповідно до п.196.1.5 ПКУ (наприклад лист ДФСУ від 15.07.16р. №15298/6/99-99-15-03-02-15).

Бухгалтерський облік операції з відступлення прав вимоги на нашу думку буде наступним:

 

Зміст операції

Дт.рах

Кт.рах.

Сума

Укладено угоду про відступлення прав вимоги, новому кредитору передані усі документи, які підтверджують право  вимоги

377 боржник

377 первісний кредитор

99% від суми переданої вимоги

Проведені розрахунки з боржником

311

377боржник

Сума переданої вимоги

Відображено дохід від різниці між сумою погашеної заборгованості та собівартістю її придбання

377 боржник

719

1% від суми переданої вимоги

Проведені розрахунки з первісним кредитором за договором відступлення

377 первісний кредитор

312

99% від суми переданої вимоги

 

 

Довбиш Г.В.                                                    ТОВ «Профі-Аудит»

 

 

»