Консультація 12.10.21

Про податкові наслідки списання нестачі палива, якщо підприємство не є розпорядником акцизного складу та не реєструвалось платником акцизного податку

240421

Відповідно до загальних правил обліку нестач, зокрема п.5.7 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007р.№2 нестачі та втрати запасів понад норми природного убутку визнаються витратами звітного періоду з відображенням їх фактичної собівартості (з урахуванням транспортно-заготівельних витрат) за дебетом субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей».

Разом з тим суми нестач і втрат від псування запасів понад норми природного убутку до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансовому субрахунку 07 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».

Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати запасів понад норми природного убутку, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості та іншого операційного доходу і розрахунків з бюджетом (на різницю між сумою, що має бути відшкодована винним, і фактичною собівартістю нестачі та втрат від псування запасів) одночасно зі списанням сум, що відображені на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».

Тобто з урахуванням неможливості ідентифікувати винну особу нестача запасів визнаватиметься витратами періоду, в якому виявлена нестача (Дт субрахунку 947 Кт субрахунку 203 «Паливо»).

Якщо підприємство є платником податку на прибуток, то такі операції в податковому обліку не знайдуть свого відображення. Це пов’язано із тим, що навіть для платників податку, що коригують фінансовий результат на різниці до оподаткування, жодних коригувань за такими операціями ПКУ не передбачено.

Щодо податку на додану вартість. Згідно з пп. «г» п.198.5 Кодексу платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п.189.9 ПКУ).

Зазначене стосується лише товарів/послуг, які були придбані з податком на додану вартість (див. лист ДФСУ від 25.09.2018р. №4144/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Щодо акцизного податку. На підставі аналізу норм Кодексу, а саме: пп.14.1.224 (розпорядник акцизного складу), пп.14.1.212 (реалізація пального), пп.212.1.15 (платник акцизного податку) вважаємо, що підприємство, яке використовує пальне виключно для власної господарської діяльності (промислового виробництва) і не є розпорядником акцизного складу не повинне реєструватися таким платником у разі списання нестачі (втрати) пального, нараховувати, декларувати та сплачувати акцизний податок.

                                                                 Пономаренко О.М.                                ТОВ «Профі-Аудит»

 

»