Головна

Консультація 08.02.22

Щодо застосування ст. 199 ПКУ при постачанні металобрухту з 01.01.2022р.

Нормами Закону №1914-IX від 30.11.21р. з п.199.6 Податкового кодексу України (далі ПКУ) з 01.01.22р. виключено норму стосовно незастосування правил пропорційного віднесення сум податку до податкового кредиту у разі здійснення операцій з постачання відходів та брухту чорних та кольорових металів.

Правила визначення частки використання визначені п.199.3 -199.5 ПКУ. Так, якщо платник податку вперше здійснює неоподатковані операції протягом звітного періоду, то у відповідності до п.199.3 ПКУ, в такому звітному періоді він визначає частку використання та подає до контролюючого органу розрахунок такої частки разом із податковою декларацією ( таблиця 1 додатку 6 до декларації). За підсумками календарного року платник податку здійснює перерахунок частки використання (п.199.4 ПКУ) а результати перерахунку відображаються в податковій декларації останнього звітного періоду року (таблиця 2 додатку 6 до декларації). Враховуючи той факт, що до 01.01.22р. такі перерахунки за операціями з реалізації металобрухту не здійснювались, та за ними не визначалась частка використання та результати її річного перерахунку, розрахунки частки та результати її річного перерахунку не декларувались, то на нашу думку таку частку необхідно визначати за результатами першого звітного періоду 2022р. в якому здійснено операцію з реалізації металобрухту. Визначену за результатами цього періоду частку використання необхідно задекларувати у таблиці 1 додатку 6 до декларації за цей звітний період. Визначена частка використання застосовується протягом поточного календарного року для визначення податкових зобов’язань при заповнення рядків 4.1,4.2 та 4.3 Декларації (дивись виноску * до таблиці 1 додатку 6 Декларації з ПДВ).

У відповідності до п.199.1 ПКУ розподіляти доведеться не увесь податковий кредит, а лише за тими придбаннями які одночасно використовуються в оподаткованих та звільнених від оподаткування операціях. До прикладу, до таких придбань можна віднести офісні витрати (освітлення, опалення, канцелярські придбання та інше) – тобто витрати подвійного призначення.

Визначення періоду фактичного використання товарів/послуг одночасно в оподаткованих та звільнених від оподаткування операціях наведено у листі ДФСУ від 26.11.18р. №4967/6/99-99-15-03-02-15/ІПК. Так, у листі зазначено, що дата фактичного початку використання у таких операціях є дата, визначена у первинних документах у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Отже за послугами – дата фактичного використання є дата акту приймання-передачі (чи іншого документу), за товарами – дата акту на списання таких товарів.

Ст. 199 ПКУ не встановлює ніякої залежності між відображенням податкового кредиту за подвійними придбаннями та нарахуванням розподільчих податкових зобов’язань, більш того у цій нормі навіть не згадується про те що нарахування розподільчих податкових зобов’язань здійснюється лише за умови формування податкового кредиту по таким товарам/послугам у звітному періоді їх використання.

Тому, на нашу думку, якщо товари/послуги подвійного призначення у звітному періоді почали одночасно використовуватися в оподаткованих та звільнених від оподаткування операціях, платник податку зобов’язаний визнавати податкові зобов’язання у відповідності до п.199.1 ПКУ, не дивлячись на той факт, що за якихось умов (наприклад у зв’язку із застосуванням за ними касового методу обліку ПДІ) платник податку в такому періоді не має права на формування податкового кредиту.

Фахівці податкової служби з цього приводу притримуються іншої думки (наприклад консультація ЗІР 101.14 – додається). Так, податкові зобов’язання за п.199.1 ПКУ необхідно визнавати у звітному періоді, в якому товари/послуги почали використовуватися одночасно в оподаткованих та звільнених від оподаткування операціях, за умови що в цьому періоді у платника податку виникає право на податкових кредит.

Але, такий підхід дуже ускладнює облік та фактично може привести до викривлення результатів, наприклад фактичне використання послуги подвійного призначення (за якою податковий кредит формується за касовим методом) та одночасне здійснення оподаткованих та звільнених операцій, відбулось у жовтні звітного року, а право на формування податкового кредиту виникало у листопаді, в якому звільнені від оподаткування операції взагалі не здійснювались. За таких умов, у листопаді не має підстав для застосування п.199.1 ПКУ.

Щодо нарахувань податкових зобов’язань за операціями з реалізації металобрухту.

Податкові пільги, визначені ст.197 ПКУ та окремими пунктами пр.2 р. ХХ ПКУ надаються не окремим платникам податку, а застосовуються при здійсненні операцій з постачання окремих товарів/послуг, тому платник податку не має права відмовитися від режиму звільнення від оподаткування. Під час проведення перевірок з цього питання фахівці фіскальної служби зобов’язані визначити зайво нараховані податкові зобов’язання та здійснити донарахування податкових зобов’язань за товарами/послугами подвійного призначення.

Гана ДОВБИШ                                               ТОВ «Профі – Аудит»

»