Консультація 14.09.21

Чи може комерційний інвойс бути первинним документом на оприбуткування товару?

240421

Відповідно до ст.2 Закону України від 16.07.1999р. №996-ХІУ «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність» (далі – Закон №996) цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

Зазначимо, що це стосується і підприємств, які складають фінансову звітність за міжнародними стандартами (за виключенням ряду норм цього закону). Крім того, ст.44 Податкового кодексу України висуває певні вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, на підставі первинних документів, навіть заборону на формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Вимоги до створення первинного документа, який є підставою для відображення в бухгалтерському обліку, та, відповідно, у фінансовій звітності, викладені у ст.9 Закону №996 і у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.1995р. №88 (далі – Наказ №88).

Звертаємо увагу, що до 03.01.2017р. у ст.1 Закону №996 мовилося, що первинний документ підтверджує здійснення господарської операції. Зараз цей термін цього не містить. Фіксацію факту господарської операції також прибрано з визначення і у п.2.6 Положення №88 з 26.05.2017р.

Тобто зараз не працює правило «є первинний документ — був факт здійснення господарської операції», а довести протилежне мають, наприклад, контролери у суді. Фактично реальність операції у разі суперечки в суді доводить суб’єкт господарювання (наприклад, постанова Верховного Суду від 19.02.2019р. у справі № 826/2958/14). Безперечно, що наявність обов’язкових реквізитів на первинному документі надає йому юридичної сили та доказовості, зокрема у господарських спорах із контрагентами. І про це постійно нагадує у своїх листах Мінфін України.

Буде доречним нагадати, що господарська операція – це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Суб’єктами господарювання на території України такі документи як інвойс чи проформа-інвойс використовуються у зовнішньоекономічних взаємовідносинах. Так, наприклад, у постанові КМУ від 05.08.2009р. №846 «Порядок суднового постачання в морських і річкових портах України, відкритих для заходу суден закордонного плавання» під інвойсом розуміється вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар.

Інвойс – це обов’язковий рахунок для оплати покупцем у встановлені строки повної вартості товару (послуги) у відповідності з умовами договору. Крім того, інвойс – обов’язковий документ для здійснення міжнародних перевезень, в якому зазначається інформація про постачальника та його продукцію (товар).

Мінфін України у своєму листі від 16.02.2017р. №31-11410-06-5/4339 роз’яснив, що оформлений належним чином рахунок-фактура (інвойс) може бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарської операції з постачання товарів, робіт (послуг) без складання акта приймання-передачі тільки у разі його оплати, що підтверджується відповідними документами. При цьому, документами, що підтверджують оплату, можуть бути платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера тощо.

Щодо CMR. Міжнародна автодорожня товарно-транспортна накладна типової форми CMR застосовується у міжнародних перевезеннях відповідно до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (далі – Конвенція КДПВ). Її положення застосовуються до будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів, що передбачає винагороду, з використанням транспортних засобів у разі, якщо місце навантаження і місце доставлення вантажу, зазначені в контракті, знаходяться на території двох різних країн, з яких хоча б одна є учасницею Конвенції КДПВ.

Саме товарно-транспортні документи свідчать про отримання товару і виконання зовнішньоекономічного договору поставки товару.

Відповідно до вимог глави III Конвенції КДПГ накладна CMR складається в трьох примірниках, підписаних відправником і перевізником:

- перший примірник накладної передається відправникові;

- другий супроводжує вантаж;

- третій залишається у перевізника.

Накладна СМR повинна містити такі відомості:

а) місце і дату її складання;

б) ім'я і адресу відправника;

в) ім'я і адресу транспортного агента;

г) місце і дату прийняття вантажу до перевезення в місце його доставки;

д) ім'я і адресу одержувача;

е) прийняте позначення характеру вантажу і тип його упаковки і, в разі перевезення небезпечних вантажів, їх загальноприйняте позначення;

є) кількість вантажних місць, їх особливу розмітку і номери;

ж) масу вантажу брутто або виражену в інших одиницях виміру кількість вантажу;

з) пов'язані з перевезенням витрати (вартість перевезення, додаткові витрати, митні збори, а також інші витрати з моменту укладення договору до здачі вантажу);

и) інструкції, необхідні для проходження митного контролю, та ін.;

У разі потреби, відповідно до п.2 ст.6 Конвенцій КДПГ накладна повинна також містити такі дані:

а) про заборону перевантаження вантажу;

б) витрати, які відправник відносить до себе;

в) заявлену вартість вантажу і суму додаткової цінності його під час доставки;

г) інструкцію відправника перевізникові відносно страхування вантажу;

д) додатковий термін виконання перевезення;

е) перелік документів, переданих перевізникові.

Договірні сторони можуть внести до накладної будь-які інші вказівки, які буде визнано необхідними.

При цьому зверніть увагу, що СМR зобов’язана містити інформацію про кількість вантажу, але не містить інформацію щодо ціни за одиницю, загальну вартість вантажу, та суму до сплати.

На підставі вищезазначеного вважаємо, що первинним документом може бути комплект документів: СМR та інвойс, який інформативно є достатнім свідоцтвом поставки для належного відображення в бухгалтерському обліку. Інвойс також має містити посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за здійснення і оформлення господарської операції, як того вимагають Закон №996 і Наказ №88.

                                                                 Пономаренко О.М.                                 ТОВ «Профі-Аудит»

 

»