Консультація 26.01.21

Процедура звільнення працівника через скорочення штату

300620

Однією з підстав для розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця, які передбаченні статтею 40 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), є скорочення штату працівників підприємства.

Скорочення штату (не ототожнювати зі скороченням чисельності) — це зменшення кількості або ліквідація певних посад, спеціальностей, професій тощо. При цьому, одночасно, можуть вводитися інші посади, спеціальності, професії тощо, в результаті чого кількість працівників може і не зменшуватися, а в окремих випадках навіть збільшуватися (роз’яснення Міністерства юстиції України від 25.01.2011).

Умовою для звільнення у зв’язку із скороченням штату є наявність змін в організації виробництва і праці, зокрема, перепрофілювання підприємства, раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці і т. п.

Дотримання всіх вимог і процедур, а також належне оформлення необхідних документів є важливою умовою для скорочення штату. Допущені помилки можуть призвести до порушення прав звільнених працівників. У зв’язку з цим, суд може поновити їх на роботі і зобов’язати оплатити за вимушений прогул.

Тому, пропонуємо наступний алгоритм дій по звільненню працівників у зв’язку зі скороченням штату підприємства.

  1. Наказ по підприємству про зміни в організації виробництва і праці та скорочення штату працівників.

Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис (частина 3 статті 64 Господарського кодексу України).

Законодавством не вимагається будь-яке техніко-економічне обґрунтування рішення про скорочення штату.

Отже, зміна організації виробництва і праці є безумовним правом підприємства, яким він може скористатись в будь-який час.

Зміни в організації виробництва і праці та скорочення штату працівників оформляється, як правило, наказом підприємства, у якому має бути зафіксовано:

  • зміни в організації виробництва і праці (вказати які саме);
  • скорочення штату, а саме конкретної посади чи посад;
  • повідомлення, працівників, яких стосуються ці зміни, під підпис про зміни в організації виробництва і праці та вивільнення працівників у зв’язку зі скороченням штату.

Наказ має бути виданий не пізніше ніж за 2 місяці до дати звільнення (частина 1 статті 49 прим. 2 КЗпП, пункт 19 постанови Пленуму ВСУ № 9).

Варто пам’ятати, що звільнення у зв’язку із скороченням штату має відбуватись за попередньою згодою профспілкової організації, якщо працівник є її членом (частина 1 статті 43 КЗпП).

Якщо скороченням заплановане масове вивільнення (від 10 і більше працівників), то роботодавець зобов’язаний повідомити Державну службу зайнятості про таке скорочення (пункт 4 частини 3 статті 50 Закону України «Про занятість населення»).

  1. Ознайомлення працівників з наказом.

Як зазначалося вище, наказ має бути доведений до відома всіх працівників не пізніше ніж за 2 місяці до дати звільнення (частина 1 статті 49 прим. 2 КЗпП, пункт 19 постанови Пленуму ВСУ № 9).

Якщо працівник відмовляється від ознайомлення з наказом, про це необхідно скласти відповідний акт.

Якщо на день видачі наказу працівник буде відсутній на роботі, копія наказу підлягає надсиланню йому поштою цінним листом з повідомленням про вручення.

  1. Оформлення звільнення та повний розрахунок.

Звільнення працівників повинно відбуватися не раніше ніж через 2 місяці з дати ознайомлення працівника з наказом про звільнення та про відсутність вакансій.

Після спливу вказаного попереджувального строку роботодавець має право звільнити працівника за пунктом 1 статті 40 КЗпП, для чого необхідно:

1) видати наказ про звільнення (частина 2 статті 47 КЗпП);

2) до трудової книжки внести запис про звільнення (частина 1 статті 47 КЗпП);

3) в день звільнення провести з працівником повний розрахунок (виплатити заробітну плату по день звільнення, компенсацію за невикористану відпустку, вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку, та інших виплат, які можуть бути передбачені колективним договором або положенням про працю на вашому підприємстві) (статті 44, 116 КЗпП).

Наказ про звільнення видається не раніше ніж через 2 місяці після попередження працівника про вивільнення.

  1. Ознайомлення з наказом про звільнення та видача оформленої трудової книжки.

Після оформлення звільнення роботодавець зобов’язаний:

1) ознайомити працівника із наказом про звільнення під особистий підпис;

2) видати працівнику належним чином оформлену трудову книжку (частина 2 статті 47 КЗпП);

3) видати працівнику засвідчену копію наказу про звільнення (частина 2 статті 47 КЗпП).

Якщо в день звільнення працівник буде відсутній на роботі, копію наказу про звільнення та повідомлення про можливість отримання трудової книжки необхідно надіслати йому поштою цінним листом з повідомленням про вручення.

Звертаємо увагу, що надсилати саму трудову книжку поштою забороняється без письмової згоди працівника (пункт 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58).

Вихідна допомога розраховується згідно з Порядком розрахунку середньої заробітної плати, затвердженим Постановою КМ Україні від 08.02.1995 р. № 100.

Середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

 

Г. В. Загорулько                                           ТОВ «Профі-Аудит»

»