Консультація 13.10.20

Щодо компенсації за невикористані дні додаткової соціальної відпустки одинокої матері

300620

Працівниця на попередньому місці роботи не отримувала ні днів додаткової відпустки, ні компенсації при звільненні за невикористані дні такої відпустки за 2018р. Чи зобов’язаний теперішній роботодавець виплатити зазначену компенсацію?

Відповідно до ст.19 Закону України «Про відпустки» жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, матері інваліда з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП).

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Причому, самотні матері мають право на додаткову оплачувану відпустку до досягнення дитиною не 15, а 18 років.

Зазначена відпустка є соціальною і надається в будь-який час календарного року, незалежно від відпрацьованого часу та часу народження дитини, до чи після. Але право на неї має лише жінка, яка працює. Тому реалізувати своє право на використання цієї відпустки вона може за умови, якщо на день початку відпустки має стаж роботи в рахунок року, за який просить надати їй відпустку, тривалістю хоча б один день.

Чинним законодавством не визначено строку давності, після якого працівник втрачає право на додаткові соціальні відпустки. Якщо він з якихось причин не скористався своїм правом на таку відпустку за попередній рік чи за кілька попередніх років, він має право використати її, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачена компенсація за всі невикористані дні цієї відпустки.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи.

У разі смерті працівника грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи, виплачується спадкоємцям.

Таким чином, якщо працівник звільняється з роботи у відповідному році і має невикористану соціальну відпустку за цей рік, йому має бути виплачена за неї грошова компенсація.

Звертаємо увагу, на те, що на думку Міністерства соціальної політики, у випадку, якщо працівниця отримає компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, на попередньому місці роботи, то на новому місці роботи, в цей же рік, вона не матиме права на отримання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, оскільки така відпустка надається один раз протягом відповідного календарного року. Але листи міністерств не є нормативно – правовими актами, а в Законі «Про відпустки» та в КЗоТ така норма відсутня.

Тому, зважаючи на те, що працівниця на попередньому місці роботи не отримувала ні днів додаткової відпустки, ні компенсації при звільненні за невикористані дні такої відпустки за 2018 вважаємо, що зобов’язанні виплатити компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки працівниці, як одинокій матері.

 

Г. В. Загорулько                                            ТОВ «Профі-Аудит»

»