Консультація 22.10.19

Компенсація за несвоєчасну сплату в святкові дні та надурочних годин минулих періодів.

090419

Згідно ст. 115 КЗпП та ст. 24 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов’язаний виплачувати заробітну плату працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором (або нормативним актом роботодавця, погодженим з профспілкою), не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Ці вимоги стосуються всіх роботодавців — як юридичних осіб, так і фізичних осіб — підприємців.

Якщо затримується виплата зарплати на один і більше календарних місяців, роботодавець зобов’язаний нарахувати та виплатити працівникам компенсацію втрати частини заробітної плати (далі — компенсація) (ст. 34 Закону про оплату праці і ст. 1, 2 Закону України від 19.10.2000 р. № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»).

При нарахуванні компенсації за затримку виплати заробітної плати роботодавцям слід керуватися Законом № 2050-III та Порядком компенсації № 159 (для виплат, нарахованих з 01.01.2001 р.).

Компенсації підлягає грошовий дохід разом із сумою індексації, що отримується в гривнях на території України і не має разового характеру (ч. 2 ст. 2 Закону № 2050, п. 3 Порядку № 159).

До доходів, на які нараховується компенсація, належать:

пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);

соціальні виплати (допомога сім’ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, яка компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності тощо);

стипендії;

заробітна плата (грошове забезпечення).

Компенсація проводиться за рахунок тих же джерел, що і виплати, за невиплату яких вона нараховується (п. 7 Порядку № 159).

Нарахування компенсації проводиться один раз перед виплатою заборгованості по заробітній платі. Виплачується компенсація в місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості по заробітній платі за відповідний місяць (п. 5 Порядку № 159).

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованої, але своєчасно невиплаченої заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і обов’язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100 (п. 4 Порядку № 159).

У разі якщо індекс споживчих цін наростаючим підсумком не перевищує 100%, компенсація не нараховується.

Тому, зважаючи на вище наведені норми, компенсації підлягає фактично нарахована та невиплачена сума заробітної плати. Якщо нарахування та виплата здійснюються в місяці виявлення помилки, то компенсація в такому випадку не виплачується. 

 

Ганна Загорулько                                 ТОВ «Профі-Аудит»