Консультація 24.09.19

Щодо донарахування заробітної плати Працівникам за роботу в святкові дні та надурочні.

090419

Відповідно до ст. 73 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) робота у святкові (неробочі) дні допускається: на безперервно діючих підприємствах, де припинення роботи неможливе через виробничо-технічні умови; у зв’язку з необхідністю обслуговування населення; у випадках, передбачених ст. 71 КЗпП.

До роботи у вихідні дні не залучаються:

вагітні жінки і жінки, які мають дітей віком до трьох років (ст. 176 КЗпП);

батьки, які виховують дітей без матері, у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі (ст. 1861 КЗпП);

опікуни (піклувальники), прийомні батьки (ст. 1861КЗпП);

працівники молодші 18 років (ст. 192 КЗпП).

Ця заборона стосується і роботи у святкові та неробочі дні.

Залучення працівників до роботи у вихідні, а також святкові (неробочі) дні провадиться за письмовим наказом керівника, де зазначається вид компенсації за таку роботу. У наказі також необхідно вказати працівників, бригади, ділянки, відділи тощо, які працюватимуть у ці дні. У разі якщо роботу працівника у святковий (неробочий) день визначено графіком змінності, окремого наказу щодо його залучення до роботи в цей день не потрібно

Робота у святковий і неробочий день (ч. 4 ст. 73 КЗпП) оплачується в подвійному розмірі (ст. 107 КЗпП):

відрядникам – за подвійними відрядними розцінками;

працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, – у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

працівникам, які одержують місячний оклад: у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася в межах місячної норми робочого часу; у розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Оплата в зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

Крім того, подвійний розмір оплати розповсюджується тільки на часові (денні) ставки або відрядні розцінки, а на інші виплати (різні доплати, надбавки, премії тощо) – ні.

У разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними й оплачуються в подвійному розмірі відповідно до ст. 106 КЗпП.

Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період.

Оплата за всі години надурочної роботи провадиться в кінці облікового періоду.

Якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв'язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування (пп. 1.6.2 п. 1.6 розд. 1 Iнструкцiї зi статистики заробiтної плати, затвердженої наказом Держкомстату України вiд 13.01.2004 р. № 5). Дане положення дуже важливе, тому що воно дає можливiсть уникнути:

- штрафiв щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування (ЄСВ), податку з доходiв фiзичних осiб (ПДФО) i вiйськового збору;

- коригування ранiше поданої звiтностi.

Таким чином, Iнструкцiєю № 5 визначено перiод вiдображення фонду оплати працi у первинному документi бухгалтерського облiку, який мiстить вiдомостi про господарську операцiю i пiдтверджує її здiйснення.

Тобто сума донарахованої заробiтної плати включається в базу для нарахування ЄСВ, утримання ПДФО i вiйськового збору у мiсяцi, в якому здiйснено донарахування.

Донараховану зарплату вiдображають у мiсяцi її безпосереднього донарахування разом iз iншими виплатами працiвнику у цьому мiсяцi. При цьому записи у бухгалтерському облiку такi ж самi, як i при звичайному нарахуваннi зарплати.

Ганна Загорулько                                  ТОВ «Профі-Аудит»