Консультація 20.10.20

Податкова накладна зареєстрована більше ніж як 1095 днів назад, як бути з коригуванням до такої накладної?

300620

Податківці не припиняють у своїх роз’ясненнях щодо норм п.192.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ, Кодекс) відмовляти платникам податку у праві на реєстрацію розрахунків коригування до зареєстрованих податкових накладних, з дня виписки яких пройшло 1095 днів, посилаючись на норми ст.102 ПКУ.

Так, 1095 календарних днів є вирішальними у разі формування податкового кредиту покупцем та для виправлення помилок платником податків у відповідності до п.198.6, та п.50.1 ПКУ відповідно.

Згідно з п.198.6 ПКУ суму ПДВ за зареєстрованою податковою накладною (ПН) або розрахунком коригування (РК) платник ПДВ може включити до податкового кредиту протягом 1095 к.д. з дати складання ПН/РК. У противному випадку втрачається право на податковий кредит за такою ПН/РК. Отже мова йде про ПН/РК, що вже пройшли реєстрацію.

Строки давності та їх застосування у податковому законодавстві регулює ст.102 ПКУ. Однак і в ній 1095-денний строк визначено як строк давності у випадках:

- донарахування податкових зобов’язань контролюючим органом (п.102.1 ПКУ);

- подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування (п.102.5 ПКУ).

Про застосування строку давності в разі коригування ПДВ у ст.102 ПКУ навіть не йдеться.

У разі зміни ціни після постачання товарів/послуг, повернення товарів/послуг постачальнику або повернення постачальником суми попередньої оплати, коригуванню підлягають і податкові зобов’язання і податковий кредит платників ПДВ. Підставою для цього є складений постачальником РК до ПН та зареєстрований в ЄРПН:

- постачальником – якщо РК збільшує суму компенсації вартості товарів/послуг чи нульовий або зменшуючий РК складено на неплатника ПДВ;

- покупцем – якщо зменшуючий РК складено на платника ПДВ.

При цьому постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань, а покупець – збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації РК в ЄРПН. Збільшення податкових зобов’язань та зменшення податкового кредиту проводять у декларації з ПДВ незалежно від того, чи зареєструвано РК в ЄРПН.

Таким чином, п.192.1 не пов’язує право контрагентів на коригування ПДВ зі строком позовної давності. Інші норми ПКУ також не обмежують платників в строках здійснення коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту.

Однак певні обмеження існують у п.6 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою КМУ від 29.12.2010р. №1246 (далі – Порядок №1246), згідно якого розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 1 лютого 2015р. та не, підлягала реєстрації відповідно до п.11 підр.2 розд.XX «Перехідні положення» Кодексу, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної, для чого постачальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, визначених ст.102 Кодексу) та розрахунок коригування.

Але на інші випадки положення п.6 Порядку №1246 не поширюються.

На жаль податківці поширюють вимоги цього положення на усі випадки, мотивуючи це ст.102 ПКУ, і на практиці відсутня технічна можливість зареєструвати будь-який РК до ПН, складеної три роки назад. Як то кажуть ЄРПН «не пропускає» такий РК.

На їхню думку, РК не може бути зареєстровано в ЄРПН у зв’язку зі впливом загального строку позовної давності тривалістю у три роки, встановленого ст.257 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) та ст.102 ПКУ. Вони навіть не беруть до уваги, що загальна позовна давність може бути збільшена за домовленістю сторін (ст.259 ЦКУ). Хоча при цьому й визнають, що нормами ПКУ не визначено терміну, протягом якого платник має можливість скласти РК до ПН (категорія 101.07 «ЗІР»). Тобто платник ПДВ може складати РК до ПН навіть після спливу 1095 к.д.

Як свідчить практика, суди в цьому питанні на боці платника. Вони наголосили, що застосування положень ст.102 ПКУ окремо від змісту п.6 Порядку №1246 не може бути визнане законним та обґрунтованим, та ст.102 ПКУ не встановлює строкові обмеження для процесу коригування кількісних та вартісних показників ПН. Крім цього, суди визнали, що ПКУ не містить прямої норми, яка б обмежувала платників податків у строках здійснення коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту. Наприклад, Харківський ААС у своїй постанові від 22.02.2018р. по справі №816/1403/17 зазначив, Державна фіскальна служба не має права відмовити в реєстрації розрахунку коригування, складеного після 01.02.2015р. з підстав порушення строків згідно із ст.102 ПКУ.

Попри це, свої аргументи, скоріш за все, доведеться наводити у суді, оскільки позиція фіскалів залишається не змінною.

У своїх листах податківці вихід з такої ситуації бачать по-своєму. Так, ДПСУ у листі від 04.02.2020р. №453/6/99-00-07-03-02-06/ІПК рекомендує у разі збільшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг постачальник зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на суму такого збільшення. Така зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту покупцем.

Однак у всякому разі ми рекомендуємо персонально звернутись до податківців за роз’ясненнями керуючись ст.52 ПКУ.

 

О. М. Пономаренко                                              ТОВ «Профі-Аудит»

 

 

»