Категорія справи № 826/12294/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; плати за землю.

Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 16.12.2021. Оприлюднено: 16.12.2021.

Дата набрання законної сили: 14.12.2021

Номер судового провадження: К/9901/38156/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 826/12294/16

адміністративне провадження № К/9901/38156/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В.,  Ханової  Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2017 (суддя Клименчук Н.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017  (головуючий суддя - Файдюк B.B., судді - Мєзєнцев Є.І., Чаку Є.В.) у справі за позовом Підприємства з 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко» (далі у тексті - Підприємство, позивач) до Офісу великих платників податків ДФС України (далі у тексті - ОВПП ДФС України, Офіс) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року Підприємство з 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко»  звернулося до адміністративного суду із позовом до Офісу великих платників податків ДФС України, у якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.07.2016 № 0001714209.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу щодо несвоєчасної сплати узгодженого зобов`язання з земельного податку за 2015 рік є хибними, оскільки суму зобов`язання Підприємством було сплачено відповідно до платіжного доручення від 21.01.2016 № 5417.

Постановою Окружного адміністративного суду від 26.06.2017, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017, позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до суду із касаційною скаргою, у якій, із посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва та Київського апеляційного адміністративного суду, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що Підприємством з 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко» подано до відповідача податкову декларацію з плати за землю, в якій визначено грошове зобов`язання за 2015 рік від 03.02.2015 року за №9008192500 за земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Екскаваторна, 37-А, та уточнюючою податковою декларацією за 2015 рік від 28.09.2015 №9199285252 донараховано податку за грудень місяць на суму 1  521,  75 грн. У подальшому, станом на 30.01.2016 - граничний термін сплати самостійно визначеного податкового зобов`язання за грудень місяць - позивачем самостійно визначене податкове зобов`язання не було сплачене у результаті чого у підприємства виник податковий борг в сумі 10  060,  66 грн. Внаслідок чого податковим органом було сформовано податкову вимогу. При цьому, відповідно до вимог статті 126 Податкового кодексу України платнику за результатами камеральної перевірки було встановлено порушення позивачем граничного терміну сплати самостійно узгодженого податкового зобов`язання, внаслідок чого було прийнято податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 1  158,  05 грн.

Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.12.2017 відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційні скарги було передано судді-доповідачу Бившевій Л.І. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Хохуляк В.В. та Ханова Р.Ф.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.12.2021 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 14.12.2021.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є платником земельного податку та подає декларацію з плати за землю за земельну ділянку, що знаходиться у Святошинському районі міста Києва по вулиці Екскаваторна, 37-А до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, а з 01.01.2016 до Офісу великих платників податків ДФС України, що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку Підприємства з 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко» про сплату орендної плати за землю за 2015 рік та не заперечується сторонами.

Відповідно до податкової декларації від 03.02.2015 №9008192500 та уточнюючої декларації від 28.09.2015 №9199285252, позивачем самостійно визначено суму грошового зобов`язання із сплати земельного податку за грудень 2015 року на загальну суму 11 595,00грн. із граничним терміном сплати - 30.01.2016.  

При цьому, платника податку було переведено з 01.01.2016 на облік до Офісу великих платників податків ДФС України, про що було повідомлено позивача заздалегідь. Відтак, земельний податок повинен сплачуватися на рахунок Офісу в розрізі районів міста.

Матеріали справи містять копію платіжного доручення від 21.01.2016 № 5417, згідно з яким Підприємство з 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко» сплатило зобов`язання з земельного податку за грудень 2015 року в розмірі 11 595,  00грн, однак, суму зобов`язання Підприємством внаслідок технічної помилки сплачено на рахунки ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Водночас позивач, дізнавшись про не зарахування сплаченого зобов`язання з податку на землю за грудень 2015 року, листом від 25.01.2016 звернувся до ДПІ у Святошинському районі із проханням зарахувати сплачений на рахунки ДПІ земельний податок перерахувати на рахунки Офісу великих платників податків.

Офісом великих платників податків ДФС України проведено камеральну перевірку Підприємства з 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко» з питань несвоєчасної сплати земельного податку за грудень 2015року, за результатами якої складено акт від 04.07.2016 № 875/28-10-42-09/21622958.

Так, перевіркою встановлено, що Підприємством з 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко» в порушення п. 57.1 ст. 57 п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) несвоєчасно сплачено самостійно визначені грошові зобов`язання по земельному податку за грудень 2015 року на суму 10  073,  05 грн згідно з поданої податкової декларації з плати за землю за 2015  рік від 03.02.2015 №  9008192500 та донарахування податку за грудень 2015  року в сумі 1  521,75грн згідно з уточнюючою податковою декларацією від 28.09.2015 №  9199285252, кількість днів затримки - 20 днів.

На підставі акту перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.07.2016 № 0001714209, яким на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку більше на 20 календарних днів сплати самостійно узгодженого грошового зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 1  158,  25 грн. (11  582, 41 грн. *10%).

Підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення слугували встановлені актом перевірки порушення вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме: порушення граничного терміну погашення самостійно узгодженого податкового зобов`язання з плати за землю за декларацією від 03.02.2015 №  9008192500 (граничний термін сплати - 30.01.2016, дата фактичного погашення боргу - 19.02.2016, період прострочення склав 20 днів).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодилася колегія суддів суду апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не було порушено граничного терміну сплати самостійно узгодженого податкового зобов`язання з плати за землю згідно з декларацією від 03.02.2015 №  9008192500, оскільки Підприємством така звітність була подана помилково, що в подальшому було виправлено шляхом направлення листа на адресу ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві та у подальшому здійснено погашення суми за рахунок перерахування з одного бюджетного рахунку на інший платіжним дорученням від 19.02.2016 №680-07 на суму 11  595, 00 грн. Втім, грошове зобов`язання зі сплати до бюджету орендних платежів за землю виконані своєчасно та у повному обсязі згідно з поданих  податкової декларації від 03.02.2015 №9008192500 та уточнюючої декларації від 28.09.2015 №9199285252.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 50.1. статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

У свою чергу, податковим органом застосовано штрафні санкції на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України в редакції на момент проведення перевірки, яка визначала, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у позивача відсутня заборгованість перед Офісом великих платників податків ДФС України з самостійно узгодженого грошового зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб згідно з поданої 03.02.2015 податкової декларації №9008192500 та уточнюючої декларації від 28.09.2015 №9199285252, що не заперечується податковим органом. Податкове зобов`язання щодо плати за землю сплачується за місцезнаходженням земельної ділянки, то сплата зобов`язання відповідно до платіжного доручення від 21.01.2016 № 5417 на рахунок ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві є належним доказом своєчасного погашення узгодженого зобов`язання та сплати платежів до бюджету, а несвоєчасне зарахування таких коштів на відповідний бюджетний рахунок Офісу великих платників податків ДФС України не може слугувати підставою для нарахування штрафних санкцій на підставі статті 126 ПК України.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій правомірно дійшли висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №  0001714209 від 25.07.2016, винесеного Офісом великих платників податків ДФС України, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС України залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017 у справі № 826/12294/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк   Р.Ф. Ханова