ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників на своєчасну та в повному обсязі виплату заробітної плати»

 

Зміст положення (норми) чинного акта законодавства

Зміст відповідного положення (норми) проекту акта

Кодекс законів про працю України

Стаття 95. Мінімальна заробітна плата. Індексація заробітної плати

Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

 

Стаття 95. Мінімальна заробітна плата.

 

Виключити

 

Стаття 115. Строки виплати заробітної плати

 

…..

Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

 

Стаття 115. Строки виплати заробітної плати

 

…..

Заробітна плата працівникам за весь час відпустки виплачується до початку відпустки, якщо інше не передбачено законодавством, трудовим або колективним договором.

 

Відсутня

Стаття 1151. Додатковий захист права працівника на своєчасне отримання заробітної плати

1. У разі затримки виплати заробітної плати на строк більше 15 календарних днів після закінчення місяця, за який здійснюється виплата, працівник має право тимчасово припинити виконання роботи на весь період затримки, попередивши про свої дії власника або уповноважений ним орган в письмовій формі не пізніше ніж за два дні. В цьому разі працівник звільняється від обов’язку виконувати свої трудові обов’язки та має право у свій робочий час бути відсутнім на робочому місці.

2. Виконання працівником роботи поновлюється наступного дня після дня повного виконання власником або уповноваженим ним органом своїх зобов’язань із виплати заробітної плати та інформування про це працівника в письмовій формі або повідомлення працівником власника або уповноважений ним орган про скасування тимчасового припинення роботи у письмовій формі.

3. У разі припинення працівником виконання роботи внаслідок затримки виплати заробітної плати, власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові компенсацію у розмірі, визначеному колективним договором, колективною угодою, але з розрахунку не менше двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) пропорційно до тривалості припинення працівником виконання роботи.

4. Тимчасове припинення працівником виконання роботи не може бути підставою для відсторонення працівника від роботи або притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

5. Не допускається тимчасове припинення працівником виконання роботи за умов, якщо це створює загрозу життю і здоров’ю людей, довкіллю або перешкоджає запобіганню стихійному лиху, аваріям, катастрофам, епідеміям та епізоотіям чи ліквідації їх наслідків, а також у разі оголошення надзвичайного або військового стану.

Забороняється також тимчасове припинення виконання роботи працівників (крім технічного та обслуговуючого персоналу) органів прокуратури, судів, Збройних Сил України, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, безпеки та правопорядку.

Примітка. Для цілей цієї статті затримкою виплати заробітної плати вважається виплата менше 50 % нарахованої за календарний місяць заробітної плати.

Стаття 121. Гарантії і компенсації при службових відрядженнях

Працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

Стаття 121. Гарантії і компенсації при службових відрядженнях

Працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором.

Кримінальний кодекс України

Стаття 175. Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат

1. Безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином - суб’єктом підприємницької діяльності, -

карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

2. Те саме діяння, якщо воно було вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії та інших встановлених законом виплат, -

карається штрафом від тисячі до півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

3. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності нею здійснено виплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати громадянам.

Стаття 175. Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат

1. Безпідставна невиплата заробітної плати або її частини, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином - суб’єктом підприємницької діяльності, -

карається штрафом від чотирьохсот до вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, або виправними роботами на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, якщо воно було вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії та інших встановлених законом виплат, -

карається штрафом від вісімсот до тисячі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

Виключити

Цивільний процесуальний кодекс України

Стаття 161. Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ

1. Судовий наказ може бути видано, якщо:

1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку;

 

Стаття 161. Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ

 

1. Судовий наказ може бути видано, якщо:

1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати, пені у разі порушення строків виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку;

Закон України «Про оплату праці»

Стаття 33. Індексація заробітної плати

В період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Виключити

Стаття 34. Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з затримкою термінів її виплати

Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

 

Стаття 34. Наслідки порушення строків виплати заробітної плати

У разі затримки виплати заробітної плати на строк більше 15 календарних днів після закінчення місяця, за який здійснюється виплата, роботодавець зобов’язаний сплатити працівникові пеню в розмірі та на умовах, визначених трудовим або колективним договором, але не менше облікової ставки Національного банку України у розрахунку на рік за кожен день затримки, та виплатити всю суму заборгованості із заробітної плати з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.

У разі відшкодування роботодавцем всієї суми, визначеної цією статтею пені, а також несвоєчасно виплаченої заробітної плати, до дня виявлення такого порушення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, роботодавець звільняється від фінансових санкцій, передбачених статтею 265 Кодексу законів про працю України за зазначене порушення.

Відсутня

Стаття 341. Додатковий захист права працівника на своєчасне отримання заробітної плати, інших виплат

У разі затримки виплати заробітної плати на строк більше 15 календарних днів після закінчення місяця, за який здійснюється виплата, працівник має право тимчасово припинити виконання роботи на весь період затримки, попередивши про свої дії роботодавця в письмовій формі
не пізніше ніж за два дні. В цьому разі працівник звільняється від обов’язку виконувати свої трудові обов’язки та має право у свій робочий час бути відсутнім на робочому місці.

Виконання працівником роботи поновлюється наступного дня після дня повного виконання роботодавцем своїх зобов’язань із виплати заробітної плати та інформування про це працівника в письмовій формі або повідомлення працівником роботодавця про скасування тимчасового припинення роботи у письмовій формі.

У разі припинення працівником виконання роботи внаслідок затримки виплати заробітної плати, роботодавець виплачує працівникові компенсацію у розмірі, визначеному колективним договором, колективною угодою, але з розрахунку не менше двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) пропорційно
до тривалості припинення працівником виконання роботи.

Тимчасове припинення працівником виконання роботи
не може бути підставою для відсторонення працівника
від роботи або притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Не допускається тимчасове припинення працівником виконання роботи, за умов, якщо це створює загрозу життю
і здоров’ю людей, довкіллю або перешкоджає запобіганню стихійному лиху, аваріям, катастрофам, епідеміям
та епізоотіям чи ліквідації їх наслідків, а також у разі оголошення надзвичайного або військового стану.

Забороняється також тимчасове припинення виконання роботи працівників (крім технічного та обслуговуючого персоналу) органів прокуратури, судів, Збройних Сил України, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, безпеки та правопорядку.

Примітка. Для цілей цієї статті затримкою виплати заробітної плати вважається виплата менше 50 % нарахованої за календарний місяць заробітної плати.

Закон України «Про відпустки»

Стаття 21. Порядок оплати відпусток

Заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.

    

Стаття 21. Порядок оплати відпусток

Заробітна плата працівникам за весь час відпустки виплачується до початку відпустки, якщо інше не передбачено законодавством, трудовим або колективним договором.

    

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»

Стаття 9. Грошове забезпечення військовослужбовців

    

4. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 9. Грошове забезпечення військовослужбовців

    

4. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

 

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

У разі порушення строків виплати грошового забезпечення його виплата має здійснюватися з урахуванням вимог статті 34 Закону України «Про оплату праці».

Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати»

Стаття 2. Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не  мають разового характеру:

пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);

соціальні виплати;

стипендії;

заробітна плата (грошове забезпечення);

     

Стаття 2. Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не  мають разового характеру:

пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);

соціальні виплати;

стипендії;

 

 

Виключити

     

Закон України «Про індексацію грошових доходів населення»

Стаття 2. Об’єкти індексації грошових доходів населення

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру:

пенсії;

стипендії;

оплата праці (грошове забезпечення);

    

Стаття 2. Об’єкти індексації грошових доходів населення

 

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру:

пенсії;

стипендії;

 

Виключити

     

Стаття 5. Джерела коштів на проведення індексації грошових доходів населення

Підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв’язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв’язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Об’єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів.

     

Стаття 5. Джерела коштів на проведення індексації грошових доходів населення

Підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв’язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються
чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв’язку
з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Об’єднання громадян підвищують розміри оплати праці
за рахунок власних коштів.

     

Стаття 8. Порядок перегляду розмірів державних соціальних гарантій та гарантій оплати праці

Перегляд розмірів державних соціальних гарантій та гарантій оплати праці відповідно до умов, визначених цим Законом, здійснюється уповноваженими на це органами протягом місяця, у якому виникли підстави для перегляду.

За наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

Стаття 8. Порядок перегляду розмірів окремих державних соціальних гарантій та гарантій оплати праці

Перегляд розмірів окремих державних соціальних гарантій та гарантій оплати праці відповідно до умов, визначених цим Законом, здійснюється уповноваженими на це органами протягом місяця, у якому виникли підстави для перегляду.

 

За наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

Стаття 10. Порядок врахування об’єктів індексації

Індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи. Доходи від роботи за сумісництвом, на умовах погодинної оплати поза основним місцем роботи індексуються в розмірі, що з урахуванням оплати праці за основним місцем роботи не перевищує прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Оплата праці студентів та учнів денних відділень навчальних закладів індексується в розмірі, що з урахуванням стипендії не перевищує прожиткового мінімуму для працездатної особи.

 

Виключити

 

Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 01 січня 2022 року.

2. Установити, що положення цього Закону застосовуються до правовідносин, за якими затримка виплати заробітної плати виникла з дня набрання чинності цим Законом. До правовідносин, за якими затримка виплати заробітної плати виникла до набрання чинності цим Законом, застосовуються норми законодавства, які були чинними до набрання чинності цим Законом.

3. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

 

 

Перший віце-прем’єр-міністр України –

Міністр економіки України                                                                                                               Олексій ЛЮБЧЕНКО

 

   ___________________ 2021 р.